Європу атакує шпигунська мережа РФ: понад 700 дипломатів вислано, сотні цивільних під підозрою

Після початку повномасштабної війни в Україні з Європи вислали майже 700 російських дипломатів. Влада країн ЄС пояснює це тим, що ці співробітники посольств шпигували на користь Москви. Російські спецслужби тим часом почали використовувати для розвідки і звичайних громадян європейських країн. Згідно з аналізом відкритих даних, із лютого 2022 року в Європі за підозрою в диверсіях і шпигунстві на користь Росії затримали більше ніж 100 осіб, які не були співробітниками дипломатичних відомств.

За понад три роки війни Росії проти України щонайменше 681 російського дипломата було оголошено персоною нон ґрата в європейських країнах, підрахували у “Вот Так”. Працівників російських посольств видворяли практично з усіх країн Європи. Виняток – дружня Кремлю Угорщина, звідки не вислали жодного співробітника російського посольства.

Рекордні висилки з Болгарії

Лідером за кількістю висланих російських дипломатів виявилася Болгарія. До війни це була одна з найбільш лояльних Кремлю країн Євросоюзу. Сотні тисяч росіян щороку відпочивали на болгарському узбережжі Чорного моря і скуповували там нерухомість.

Від початку війни все змінилося – персонами нон ґрата за більш ніж три з половиною роки оголосили 82 співробітники дипмісії Москви. Перших працівників російського посольства Софія попросила покинути країну ще в березні 2022-го, звинувативши їх у шпигунстві.

Читайте по темі: Диверсія на польській залізниці: Туск назвав виконавцями українців, які співпрацюють з російською розвідкою

“Компетентні державні органи повідомили міністра закордонних справ [Болгарії] Теодору Генчовську про зібрані докази розвідувальної діяльності, яку здійснюють громадяни Російської Федерації, котрі користуються дипломатичним імунітетом”, – наголосив прессекретар болгарського МЗС Мітко Дімітров.

Софія також вручила росіянам ноту протесту проти публікацій російського посольства з образливими висловлюваннями на адресу Болгарії та її союзників. Приводом до цього стали пости дипмісії у фейсбуці – у них посольство РФ у Софії називало болгарський уряд “євроатлантичними посіпаками“, знущалося над туристичною галуззю країни і звинувативши місцеві ЗМІ у фейках.

Об’явлення персонами нон грата двох російських дипломатів не зупинило активності посольства в Софії. На його сторінках у соцмережах продовжили з’являтися пости з звинуваченнями у невдячності болгарського уряду, а місцевих чиновників посол Елеонора Митрофанова назвала“болгарським перцями”. У середині березня 2022 року Болгарія оголосила про висилку ще десяти співробітників посольства. Але публікації з характерним зарозумілим тоном з боку росіян не припинилися.

Наприкінці квітня влада Болгарії вважали, що дії російських дипломатів розцінюються “як загроза національній безпеці, що є підставою для визнання їх небажаними”. З країни попросили виїхати одразу 70 співробітників дипмісії, включно з технічними працівниками. Відтоді дипломатичні відносини між країнами залишаються напруженими, але співробітників посольства Софія більше не висилала.

Графіка: “Ось Так”

Реакція Берліна на Бучу

Друге місце за кількістю депортованих російських дипломатів посідає Німеччина, звідки загалом вислали 65 росіян. Уперше в Берліні ухвалили рішення оголосити співробітників посольства персонами нон ґрата у квітні 2022 року – після того, як увесь світ дізнався про злочини в українській Бучі, де російські військові скоїли масові вбивства мирних місцевих жителів.

“Ми маємо протиставити цій нелюдськості силу нашої свободи і нашого гуманізму. Але також має бути ясно, що нам необхідно відстоювати свою свободу, необхідно бути готовими захищати її. У зв’язку з цим уряд сьогодні ухвалив рішення оголосити значну частину співробітників російського посольства – вони щоденно працювали тут, у Німеччині, з метою підриву нашої свободи і єдності нашого суспільства – небажаними особами”, – заявила на той момент глава німецького МЗС Анналена Бербок. Тоді з ФРН вислали 40 співробітників російської дипмісії.У квітні 2023 року Берлін ухвалив рішення вислати ще 25 дипломатів, повідомили у Міністерстві закордонних справ Німеччини. Причину оголошення персонами нон ґрата у відомстві не пояснили.”Відповідно до ст. 9 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, Федеральний уряд не коментує конкретних підстав для таких рішень”, – наголосили в МЗС.Однак німецький телеканал N-tv повідомляв, що росіянам наказали покинути ФРН, щоб “скоротити розвідувальну присутність” Москви. 

Британська стриманість

Навесні 2022 року, коли всі союзники України висилали російських послів, Лондон не став робити аналогічних дій, за що британський уряд піддавалося критиці з боку опозиції. У травні 2024 року Сполучене Королівство все ж таки зажадало російського військового аташе покинути країну. Також Лондон зняв дипломатичний статус із низки об’єктів нерухомості у Великій Британії, що належали Росії. Стверджувалося, що Кремль використовує їх для розвідувальної діяльності.У лютому 2025 року МЗС країни заявив послу РФ про відкликання акредитації у російського дипломата – у відповідь на листопадове рішення Москви про висилку другого секретаря політвідділу британського посольства. У Лондоні його назвали необґрунтованим.

Читайте по темі: Повний провал на Dubai Airshow 2025: російські «винищувачі 5-го покоління» стали посміховищем світу

У березні 2025 року Велика Британія позбавила акредитації ще одного російського дипломата і його дружину. Це стало відповіддю на оголошену кількома днями раніше висилку з Москви двох британських представників, яких Росія також підозрювала в “розвідувальній діяльності”.

Російський прапор біля консульського відділу посольства РФ у Лондоні. 22 лютого 2022 року. Фото:  David Cliff / AP

Британське МЗС вважає, що російська влада, регулярно висилаючи британських дипломатів, хоче підштовхнути Лондон до закриття своєї дипмісії в Росії.”Очевидно, що російська держава активно прагне домогтися закриття посольства Великої Британії в Москві й не зважає на небезпечні ескалаційні наслідки цього”, – заявили у МЗС Великої Британії в березні 2025 року. При цьому британські чиновники “вважають важливим підтримку дипломатичних каналів зв’язку і функціонування наших дипломатичних місій” і розчаровані нерозумінням цього з боку Росії.

“Одноразові агенти”

Росія регулярно використовує агентів під дипломатичним прикриттям для розвідувальної роботи. Наприклад, наприкінці 2024 року російські співробітники дипмісії проникли у закриту частину британського парламенту під час публічної екскурсії. При цьому з початку війни їм взагалі заборонено відвідувати парламент Сполученого Королівства. Джерело Guardian у Вестмінстерському палаці заявило, що росіяни, найімовірніше, “просто хотіли прокричати Кремлю, що проникли до британського парламенту”.Однак після початку війни з Україною – імовірно, у відповідь на масове вислання співробітників дипвідомств – спецслужби стали активно використовувати й інші способи отримання інформації. Один із них – вербування” одноразових агентів” через інтернет, коли для виконання доручень використовують не регулярних шпигунів, а цивільних осіб або кримінальні угруповання.За відкритими даними “Вот Так” підрахував, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в країнах Європи звинуватили в шпигунстві та диверсіях на користь Москви щонайменше 130 осіб.

Графіка: “Ось Так”

Більшість затриманих – це пересічні громадяни. Наприклад, у Латвії 40-річний ризький таксист Сергій Сидоров отримав 7 років в’язниці за шпигунство на користь Росії. За версією слідства, чоловік збирав інформацію про дислокованих у країні латвійських військових і війська союзників по НАТО. Дані він передавав телеграм-каналу “Антифашисти Прибалтики”. Під час розслідування було виявлено 23 випадки шпигунства з боку Сидорова.

За словами самого заарештованого, він просто листувався з Вікторією Матуле – одним з адміністраторів пабліка “Антифашисти Прибалтики”. Чоловікові сподобалася дівчина і він хотів справити на неї враження;

Сама Матуле зараз проходить у кримінальній справі проти організаторів пабліка. Їх звинувачують у зборі інформації про Збройні сили Латвії, про громадян країни, які воюють на боці України, про державних службовців, а також про тих, хто виступає проти російського вторгнення. Також у своєму каналі “антифашисти” висловлювали підтримку Росії, публікували заклики до незаконної участі в бойових діях в Україні на боці РФ і збирали донати на потреби російських військових.

У липні 2025 року в Естонії громадянина Росії Павла Капустіна засудили до 6,5 року ув’язнення за розвідувальну діяльність на користь Москви. Чоловік проживав у Нарві й сам вийшов на контакт із ФСБ, запропонувавши свої послуги. Російській спецслужбі він розповідав про настрої жителів Нарви і про їхнє ставлення до війни та заколоту Євгена Пригожина. Також Капустін займався контрабандою предметів розкоші, електроніки та алкоголю в Росію в обхід санкцій.

Павло Капустін. Фото: ERAKOGU

Найбільше справ проти ймовірних російських шпигунів “Вот Так” знайшов у Польщі, де з 2022 року у сприянні російській розвідці звинуватили 47 осіб.

Наприклад, навесні 2023-го польські спецслужби розкрили цілу шпигунську мережу Москви. Загалом тоді затримали 16 осіб, з них троє з білоруськими паспортами, один – з російським, ще 12 – з українськими. За інформацією Агентства внутрішньої безпеки Польщі (АВБ), організували та курували агентів у російському ГРУ.

Російські спецслужби розшукували виконавців через телеграм, пропонуючи заробити на проросійських і антиукраїнських графіті або розклеюванні плакатів із гаслами “Польща – це не Україна”, “НАТО, забирайся додому” і “Не будь Байденом”.

Після цього завербованим агентам пропонували складніші й високооплачуваніші завдання – спостереження за розвантаженням і рухом військової техніки, що прибувала до Польщі, встановлення камер спостереження на залізницях, поблизу морських портів і об’єктів, що цікавлять Росію. Крім того, серед завдань були замовні вбивства і диверсії на кшталт підриву мостів або підпалів будівель.

У Великій Британії в березні 2025 року за шпигунство на користь Росії перед судом постали шість громадян Болгарії. Серед іншого, в їхнє завдання входило стеження за журналістом і другом Олексія Навального Христо Грозєвим, а також головним редактором видання The Insider Романом Доброхотовим.

Розвідники-професіонали

Серед заарештованих за шпигунство за три роки було й кілька професійних російських агентів. Наприклад, у березні 2022 року в Польщі затримали іспанського журналіста Пабло Гонсалеса, якого добре знали в середовищі російської опозиції.

Він представлявся всім журналістом і політологом, який спеціалізується на конфліктах у Східній Європі, на Балканах і на Кавказі. Молодий чоловік справді їздив у гарячі точки, а також відвідував європейські конференції, товаришував із російськими журналістами та опозиціонерами. Гонсалес ходив на футбол з Іллею Яшиним, завів роман з Жанною Нємцовою – і “зливав” інформацію про них у ГРУ.

Пабло Гонсалес і Жанна Нємцова в Києві, 2017 рік. Архів Жанни Нємцової

Про затримання Гонсалеса з посиланням на його дружину Оіану Гоірієну в деталях писало у 2023 році РІА “Новости”, наголошуючи на тому, що поляки 13 місяців не можуть перевірити справжність паспорта чоловіка. Гоірієна обурювалася також тим, що іспанська влада не подавала запитів до Польщі щодо свого громадянина.

З’ясувалося, що Пабло Гонсалес народився в Москві 1982 року під ім’ям Павла Рубцова – він нащадок комуністів, яких вивезли до СРСР під час громадянської війни в Іспанії. У дев’ятирічному віці він переїхав на історичну батьківщину разом із матір’ю, де взяв її прізвище – Гонсалес. Рубцов-Гонсалес працював на ГРУ, а під час перетину кордону використав російські паспорти – імовірно, видані спецслужбами. Також його мачуха Тетяна Добренко була зареєстрована за адресою штаб-квартири ГРУ – Москва, Хорошевське шосе, 76. Гонсалеса повернули Москві в серпні 2024 року під час масштабного обміну між Росією і Заходом.

Іншого російського агента заарештували восени 2022-го в Норвегії. Ним виявився співробітник Університету Тромсе, бразилець Хосе Ассіс Джаммарія. Служба безпеки Норвегії одразу припустила, що затримала не вченого, а російського агента, але диппредставництво Москви в Осло не відповіло на перші запити щодо Джаммарії. У грудні заарештований чоловік сам зізнався в шпигунстві і назвав своє справжнє ім’я. За красивим псевдонімом переховувався розвідник-нелегал, підполковник ГРУ і уродженець Єкатеринбурга Михайло Мікушин. Його також обміняли в серпні 2024 року.