Вербування для «ДНР» чи провокація спецслужб: у Подільському суді Києва завершується справа Анатолія Когута проти свідчень Дмитра Пономаренка

У Подільському райсуді Києва завершується розгляд справи Анатолія Когута щодо сприяння терористичній організації. 

За версією обвинувачення, чоловік намагався вербувати в інтересах «ДНР» Дмитра Пономаренка, який представлявся співробітником головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Під приводом поїздки до родичів Когут нібито зустрічався у Донецьку з колишнім співробітником СБУ в Донецькій області Сергієм Чуковим, який обійняв одну з керівних посад у Центральному республіканському банку «ДНР», де відповідав за фінансування служби спеціальних операцій «МГБ ДНР». Також йому приписують контакти із колишнім начальником СБУ в Луганській області Олександром Третяком, який перейшов на бік терористичних організацій. 

Когут не визнає вини і в останньому засіданні 1 травня розповів свою версію подій.

«Вони такі погані, підірвали Захарченка»

Читайте по темі: Мільйони на картці митника: НАЗК викрило 2,3 мільйона гривень у декларації Леоніда Негріча, тесть — генерал СБУ з елітними активами

До 2008 року він жив у Донецьку, а потім переїхав у Бахмут (на той час — Артемівськ), а пізніше — до Києва, і був на громадських засадах помічником народного депутата двох скликань Євгенія Суслова. Працював директором на Сквирському вентиляторному заводі Суслова. З часом Когут відкрив у Житомирі власний цех для виробництва пелетів і співпрацював з Олегом та Володимиром Грибанами (батьком і сином). Але бізнес не пішов, і Когут вирішив його продати.

В один прекрасний момент Грибани повідомили, що є чоловік із Києва, який би купив пелетний цех. При цьому підкреслювалося, що покупець має багато знайомств, у тому числі серед заможних людей. І йшлося, за словами Когута, про агента СБУ Дмитра Пономаренка, відомого участю у багатьох спецопераціях. У подальшому Пономаренко стане ключовим свідком у справі проти Когута.

Влітку 2020-го Грибани влаштували Когуту спільну зустріч із Пономаренком на автозаправці біля Житомира. Пономаренко приїхав не один, а зі своїм другом Валерієм з Броварів.

Чоловіки сіли, випили кави і спілкувалися про пелетний цех. Пономаренка зацікавило донецьке минуле співрозмовника. Він запитав, як давно Когут бував у Донецьку. Когут відповів, що там проживає його донька з родиною, а сам він востаннє їздив туди у 2013-му, коли закінчував магістратуру з економіки в університеті. Як запевняє Когут, учасником буремних подій 2014 року на Донбасі він не був і його родичі також.

В обвинувальному акті написано, що Когут із 2014 до 2020 року неодноразово їздив у Донецьк. Але він це заперечує і показує інформацію від прикордонної служби, яка не зафіксувала його виїздів.

Тоді при першій зустрічі на автозаправці Пономаренко заговорив про підрив у 2018 році першого ватажка «ДНР» Олександра Захарченка. І саме в цьому контексті Пономаренко нібито сказав про тодішніх посадовців Служби безпеки України — керівника Департаменту контррозвідки Олександра Поклада, заступника голови СБУ Анатолія Сандурського і начальника 5-го управління Департаменту контррозвідки СБУ Романа Червінського.

— Прозвучали ці три прізвища. До цього я ніколи їх не чув. Він мені каже, що ці люди причетні до загибелі Захарченка… Вони такі погані, підірвали Захарченка…

Когут запевняє, що відмовився це обговорювати, бо нікого з цих осіб не знав. Пізніше один із учасників зустрічі Валерій, нібито, подзвонив Когуту і сказав, що Пономаренко почав його «писати». Когут висловив Пономаренку претензію, але той все заперечував.

— Навіщо вам спілкуватися з особою, яка провокує вас з першої зустрічі? — запитав прокурор Євген Полозюк.

Читайте по темі: СБУ проведе безпекові заходи у Львові 5-9 березня

— Я був зацікавлений, щоб продати пелетний цех. І він мені постійно говорив, що з Броварів там у Валерія брат лісник і туди можна буде цей цех перенести. Ми чисто по бізнесу розмовляли.

— Анатолію Федоровичу, ми слухали тривалий час всі ці розмови, і про пелети там 1%…

— Ну ми не саме пелети… Ми говорили про цех. Продали дробилку, це було. Це лінія. Там дробилка, сушарка, прес та все інше…

— Вам відомі такі особи, як Чуков Сергій Олексійович і Третяк Олексій Леонідович?

— Третяка взагалі не знаю. Чуков був знайомий. Але він важко хворів, і вже його немає в живих.

— Якісь стосунки підтримували?

— З Чуковим - так, розмовляли.

— А що вас повʼязувало?

— Проста дружба, не повʼязана з його попередньою роботою. Просто знайомий і все. Подзвонив, коли їздив, він важко хворів і попросив привезти ліки. Я з України привіз йому ліки. Він важко хворів, і його вже немає.

— А звідки вам відомо, що він помер?

— Так голуб зараз прилетів… Ви хіба мені не говорили? 

— Я про нього і не знаю, — відповів прокурор.

— Значить, Максим Володимирович говорив, — сказав Когут, маючи на увазі слідчого СБУ. — Я не пам’ятаю. У мене ж вік. У в’язниці за три роки може і здорова людина зʼїхати з розуму, молода, а не в такому віці, як я.

Обвинувачений запевняє, що нічого не знав про те, що Чуков працював у «Республіканському банку ДНР» і взагалі сумнівається, що це правда. Для нього Чуков був тяжко хворою людиною, яка не могла грати жодної ролі.

Одного разу Когут у присутності Пономаренка вийшов на відеозвʼязок із Чуковим. Нібито для того, щоб підтвердити, що привезе йому ліки. 

Третяка він взагалі не знає, але коли він гостював у дочки в Донецьку, Пономаренко чомусь надіслав йому фото Третяка.

Когут запевняє, що спілкувався про бізнес, а не про тероризм, хоча Пономаренко постійно намагався його спровокувати, зробити якийсь «вкид». 

Когут підтвердив, що Пономаренко називався йому працівником Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Одного разу він запитав у нього посвідчення, але Пономаренко тільки віджартувався і не показав.

«Ставраса вигадав Пономаренко» 

Одного разу Пономаренко запитав, чи не хотів би Когут поїхати в Донецьк. А той відповів, що не має матеріальної можливості. Після цього Пономаренко дав гроші на поїздку. Когут долучив у суді роздруківки з карти дружини, на яку прийшли кошти. 

На окуповану територію Когут їздив через КПВВ «Станиця Луганська», оформивши дозвіл в СБУ. Метою поїздки було відвідання родичів. Першого разу — із 24 вересня до 14 жовтня 2020 року. Друга поїздка тривала з 27 листопада по 5 грудня 2020 року.

Щоразу в Донецьку Когут зупинявся в готелі «Вікторія» (просп. Миру, 14А). За версією обвинувачення, там він зустрічався із представником так званої Служби спеціальних операцій МГБ «ДНР» із позивним «Ставрас».

Когут, нібито, розповів «Ставрасу» про своє знайомство з Пономаренком, який має тісні звʼязки у ГУР Міністерства оборони України і міг би співпрацювати в інтересах «ДНР».

Через тиждень у готелі «Вікторія» «Ставрас» сказав Когуту, що Пономаренко зацікавив російську сторону і вони готові залучити його.  А саме для пошуку інформації стосовно колишніх та діючих співробітників СБУ, ГУР МОУ, інших правоохоронних органів України для викрадення таких співробітників, їх катування та переправлення на непідконтрольну українській владі територію Донецької області. «Ставрас» сказав Когуту, що Пономаренко повинен зустрітися із представниками ФСБ РФ на території Росії і передав аркуш паперу із завданням для Пономаренка.

Під час наступної поїздки Когут знову заходив у готель «Вікторія», де нібито передав флешку від Пономаренка з зібраною інформацією. А також отримав від «Ставраса» флешку для передачі Пономаренку.

Когут усе це заперечує і каже, що в Донецьку лише бачився з рідними та друзями, а в готель «Вікторія» водив онука в басейн. Каже, що дочка записала дитину туди на плавання. У басейні плавали рибки і поряд був гарний парк. Він не бачив онука з народження, тому це були такі звичайні радощі їх спілкування.

— Вам відомо, хто такий «Ставрас»? — запитав прокурор.

— Його вигадав Пономаренко Дмитро Валерійович. Я надав документи, що у моєї другої дружини, від якої дочка в Донецьку, прізвище Ставрова. І я Дімі запропонував на продаж старовинну книгу, де згадується саме «Ставрас». Якщо є можливість, дайте мені мій телефон, ви побачите цю книгу у моєму телефоні. Ми почали обговорювати: «Поглянь, «Ставрас», і у моєї дружини прізвище Ставрова». 

Прокурор вважає, що в матеріалах НСРД не йдеться про якісь книги. «Ставрас» згадується як особа, яка є працівником відповідних органів.

Пономаренко: Я не зрозумів, хто такий "Ставрас"? ФСБшник чи ГРУшник?

Когут: Він, коротше, доглядач за всіма… Він усе дивиться, це саме…

Перевезення флешки з секретною інформацією Когут також заперечує. Мовляв, у такому разі СБУ краще було арештувати його на кордоні і вилучити цю флешку. За матеріалами справи, паролем до флешки, яку він привіз Пономаренку, було слово «віолончель». Але обвинувачений каже, що Пономаренко вкотре все переплутав. Насправді він просто розповідав про свого сина, який ходив у музичну школу.

— Я не знаю, як це правильно назвати, коли все підлаштовано або це збіг, — розводить руками Когут.

Він запевняє, що не сприймав провокації Пономаренка серйозно, тому до правоохоронних органів не звертався. Але сьогодні Когут хоче притягнути колишнього знайомого до відповідальності за неправдиві свідчення.

Ірина Салій, Судовий репортер