Заповнювали залу замість журналістів: як у МЗС Угорщини створювали видимість відкритості Сіярто

10 серпня 2026 р., 12:58

Олекса Гриневський   532   0  

Заповнювали залу замість журналістів: як у МЗС Угорщини створювали видимість відкритості Сіярто

Про це пише угорський портал «444» із посиланням на джерела в МЗС.

Так, співрозмовники журналістів розповіли, що за кілька днів до однієї з пресконференцій Сіярто з іноземним гостем канцелярія ексміністра надсилала керівникам структурних підрозділів листа з «шанобливим запрошенням» працівників на цей захід.

У листі також зазначалося, скільки людей очікують від кожного підрозділу, а керівників просили заздалегідь надіслати список тих, хто братиме участь у заході.

Двоє працівників МЗС розповіли, що «запрошені» мали заповнити місця в залі на 50-60 стільців щонайменше за пів години до початку, щоб, «коли Сіярто прийде, усі вже сиділи в цілковитій тиші». Після завершення пресконференції також забороняли будь-кому вставати, доки Сіярто не залишить залу.

Деякі структурні підрозділи відправляли грати «масовку» тих колег, чиє робоче навантаження в конкретний день давало змогу це зробити, або тих, для кого тема пресконференції могла бути цікавою або пов’язаною з роботою. Однак такі співробітники все одно не могли ставити жодних запитань міністру.

Читайте по темі: Oleksandr Orlovskyi’s crypto cash machine: FFA Crypto, Russian-backed Veles and a financial freedom trap for Ukrainians

Якщо ніхто не зголошувався піти на пресконференцію або охочих було недостатньо, починалося призначення «добровольців». Як пишуть журналісти, такий масштабний збір співробітників усього міністерства робили, тому що на пресконференції не запрошували опозиційні медіа, а дружніх журналістів, запрошених на захід, не вистачало, щоб заповнити всю залу.

Інший співробітник розповів, що в них діяла система ротації. Оскільки в міністерстві щотижня проводили по кілька пресконференцій Сіярто, приблизно раз на два тижні доводилося йому самому туди ходити.

Неприємним було не лише те, що потрібно було прийти на пів години раніше, а потім мовчки сидіти до моменту, поки Сіярто не залишить залу: заходи регулярно організовували з надлишком. Тож нерідко траплялося, що співробітники, яких у робочий час викликали з інших будівель, у дощ, спеку, багнюку чи сніг ішли до головної будівлі на площі Бема, а там їм повідомляли, що зал уже заповнений, місця більше немає — тому вони можуть повертатися до роботи.

Так, на пресконференціях могли опинитися бухгалтери, працівники, чия робота не була пов’язана з темою заходу, або заступник держсекретаря, який не хотів підставляти жодного підлеглого й тому сам приходив посидіти в залі.